Набережна міського пляжу, мальовниче пейзажне місце, котре якщо включити уяву хвилями нагадує море. І зовсім море, якшо заплющити очі та сконцентруватись на шумові води. По берегу ходить лебідка, сама. З боку її годують люди, хлібом та печивом з глазурью, кидають то все в річку, де то буде гнити та спричиняти розповсюдження цвілі, котре спричинить смерть птахів, потрапляючи їм в легені. Людина, котра кидаючи шматок певно думається і хвалиться яка от вона молодець, не задумуючись чи та їжа й справді підходить птахам. Адже перш за все, то істоти дикі і через звичну людську їжу їм стає складно їсти іншу їжу, через що й нестача корисних речовин, котра призводить до розвитку захворювання "крила ангела", що в кінці кінців позбавляє птаха можливості літати. Дурна людська звичка годувати все що рухається може бути причиною багатьох захворювань та смерті птахів та тварин. Годувати птахів, треба лиш кидаючи на воду зерно (пшеницю), та дрібно нарізані овочі, практичніше всього взимку, коли морозно. А взагалі то істоти дикі, і можуть самотужки про себе подбати. Підгодовуючи їх, птахи втрачають змогу до адаптування та згодом й взагалі перестають добувати собі їжу, особливо це стосується малечі. Цей приклад є ще одним приміром золотого правила: не нашкодь.
top of page
bottom of page
Comments